Добре розвинене мовлення дитини є важливою умовою успішного навчання в школі. Мовленнєві вади негативно впливають на всі психічні функції, відбиваються на діяльності дитини, поведінці, а важкі порушення мовлення впливають на розумовий розвиток, на формування вищих рівнів пізнавальної діяльності.
На сьогоднішній день у кожного логопеда, дефектолога є практичний матеріал, використання якого сприяє ефективному подоланню мовленнєвих вад дитини. Збільшення кількості мовленнєвої патології серед дітей вимагає інноваційних технологій, нестандартних методів і прийомів, нових підходів у корекційній роботі.
У спеціальних журналах, різних методичних виданнях логопеди, дефектологи, педагоги пропонують нові нетрадиційні форми роботи з дітьми.
На даний час все більше застосовують нетрадиційні методи впливу:
- Фітотерапія – лікування за допомогою рослин.
- Ароматерапія – лікування за допомогою фітокомпозицій ароматів квітів та рослин.
- Музикотерапія – вплив музики на людину з терапевтичною метою.
- Хромотерапія – вплив кольору на організм людини.
- Пісочна терапія – гра з піском як спосіб розвитку дитини.
Ці методи не можна розглядати як самостійні і самодостатні. Їх використання перш за все підвищує ефективність корекційної роботи.
Фітотерапія завжди використовувалася у логопедичній роботі.
Фітотерапія – лікування за допомогою лікарняних засобів. Їх вживають для відновлення розумової та фізичної працездатності, усунення втомлюваності, в’ялості, профілактики порушень мозкового кровообігу, розладів пам’яті, нервозності, відновлення м’язового тонусу.
Особливе місце необхідно відводити ароматерапії. Народний досвід і дослідження вчених довели, що запахи здатні керувати настроєм і працездатністю. Фізіолог Д. І. Шатенштейн у 1939 р. вперше науково обґрунтував та експериментально довів, що деякі нюхові подразники впливають на багато функцій і особливо на працездатність.
Останнім часом все більше використовується у логопедичній роботі музикотерапія, яка прийшла до нас з Давньої Греції та інших країн. Музика здатна змінити душевний і фізичний стан людини. Скрипка і фортепіано заспокоюють нервову систему; а флейта має розслаблюючу дію. Легка спокійна музика датського композитора і музиканта Франсиса Гойи заспокійливо діє на нервову систему, приводить до рівноваги процеси збудження і гальмування. Для врівноваження нервової системи найчастіше використовується фонограма лісу, спів птахів, п’єси з циклу «Пори року» П. І. Чайковського, «Місячна соната» Бетховена.
Музикотерапевтичний напрям роботи сприяє покращенню загального емоційного стану дітей; корекції і розвитку відчуттів, сприйняття, уявлень; стимуляції мовленнєвої функції; нормалізації просодичної сторони мовлення (темпу, тембру, ритму, виразності інтонації).
Існують спеціальні комп’ютерні програми з хромотерапії (кольоротерапія). Їх доцільно використовувати на фронтальних логопедичних заняттях як хвилинки відпочинку.
Наші пращури помітили, що одні кольори приємні для ока, заспокоюють, сприяють приливу внутрішніх сил, збадьорюють; інші – дратують, пригнічують, визивають негативні емоції. Вплив кольору на людину не однозначний, а сугубо індивідуальний, він має вибірковий характер. Це необхідно враховувати в роботі.
Останнім часом психологи, логопеди пропонують використовувати такий спосіб розвитку дитини, як пісочну терапію. Ігри з піском:
– розвивають тактильно-кінетичну чуттєвість і дрібну моторику рук;
– стабілізують емоційний стан, забираючи негативну енергію, долають страхи;
– вдосконалюють зорово-просторову орієнтацію, мовленнєві можливості;
– сприяють розширенню словникового запасу;
– дозволяють розвивати фонематичний слух і сприйняття;
– допомагають при вивченні букв, засвоєнні навичок читання і письма.
Як результат, варто зазначити, що використання нетрадиційних прийомів підвищує інтерес до мови, допомагає в ігровій формі краще засвоїти матеріал. Чим різноманітніше будуть прийоми логопедичного впливу на дітей, тим більш успішним буде формування у них мовлення. Переконана, що при системній роботі з дітьми з мовними порушеннями, використовуючи сучасні методики – будуть позитивні результати.
