Соціально-психологічна служба

Соціально-психологічна служба школи працює згідно Положення Психологічної Служби Системи Освіти України. Її роботу забезпечують соціальний педагог – Мельник Анна Віталіївна та практичний психолог – Яловик Лілія Вікторівна

Психологічна служба в своїй діяльності керується Конституцією України, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про освіту», чинним законодавством України. Співпрацює з органами охорони здоров’я, соціального захисту, сім’ї та молоді, внутрішніх справ іншими зацікавленими організаціями та відомствами.

Працівники соціально-    психологічної служби школи:

– керуються етичним кодексом психолога;

– дотримуються педагогічної етики, поважають гідність учнів, педагогічних працівників, батьків, захищають їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

– будують свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;

– пропагують здоровий спосіб життя, підвищують рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків або осіб, які їх замінюють;

– зберігають професійну таємницю, не поширюють відомості, отримані в процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди учню, педагогічному працівнику, батькам чи їх оточенню;

– постійно підвищують свій професійний рівень;

– знають програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку учнів, педагогічних працівників, батьків, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

 

 

ЗАДАЧІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

 • Визначення напрямів та необхідних умов індивідуального розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу і всього закладу в цілому;

 • Робота над реалізацією принципів гуманістичного навчання, особистісно-орієнтованої освіти, допомога учням в адаптації під час переходу з однієї вікової групи в іншу;

 • Забезпечення адекватного рівня психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу;

 • Проведення лекцій та виховних годин для учнів, тренінгових, ігрових занять, виступів на батьківських зборах, організація роботи постійнодіючого консультпункту для батьків;

 • З метою покращення роботи з девіантними підлітками працювати з вчителями з вивчення цієї проблеми, організувати індивідуальну роботу з учнями “групи ризику”;

 • Формування у підлітків потреби в самопізнанні та самореалізації;

 • Проведення профорієнтаційної роботи серед учнів і батьків 9 – 11 класів;

 • Проведення роботи з обдарованими учнями та їх батьками;

 • Засобами самоосвіти підвищувати свій професійний рівень.

Принципи соціально-психологічної служби:

 • Принцип науковості – здійснення діяльності на основі досягнень сучасної психології з використанням валідних діагностичних методик, що пройшли апробацію на території України та містять вікові тестові норми;

 • Принцип гуманізації навчально-виховного процесу – пріоритету інтересів особистості дитини;

 • Принцип сенситивності – урахування вікової періодизації в розвитку певних видів психічної діяльності;

 • Принцип індивідуального підходу – урахування індивідуальних темпів та напрямів розвитку особистості дитини;

 • Принцип системності – розгляд явищ у системі навчально-виховного процесу та сукупності взаємодії суб’єктів педагогічного процесу.

 

Основні напрями діяльності психолога в школі:

 • Психологічне просвітництво

– формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;

 • Психологічна профілактика

– попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;

 • Психологічна діагностика

– поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.

 • Психологічна корекція

– активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів – психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців. Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, година психолога) також входять до компетенції психолога.

 • Консультативна діяльність

– надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування. Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток всіх сфер і психічних процесів, здоров’я.

Основні напрями роботи соціального педагога в школі:
  • Діагностичний напрям – вивчення та оцінювання за допомогою методик, анкетувань, опитувальників, тестів особливостей діяльності особистості, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому; спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, джерел негативного впливу на дітей;
• Прогностичний напрям – прогнозування на основі спостережень та досліджень динаміки розвитку негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на особистість чи клас.
• Консультативний – надання порад, рекомендацій учням, батькам, учителям та іншим особам, які звертаються до соціального педагога.
• Правозахисний – забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей, представлення їхніх інтересів у різноманітних інстанціях (службі у справах дітей);
• Профілактичний – переконання учнів у доцільності дотримання певних норм та правил поведінки стосовно суспільних норм, здоров’я, способу життя;
• Соціально-перетворювальний – перетворення негативних соціальних впливів на позитивні за допомогою тренінгових занять, брей-рингів, семінарів, бесід.
• Організаційний – ведення документації ( журналу щоденного обліку роботи соціального педагога, протоколів звернень учнів, батьків, вчителів тощо), написання планів робіт на рік, на місяць, формування банку даних на дітей соціально-незахищених категорій тощо.