Інтерактивні технології за останні десятиріччя кардинально змінили життя сучасної людини. З одного боку, це полегшує вирішення багатьох проблем, з іншого – навантажує надмірним засвоєнням інформації. Спостерігаючи за подіями останніх років, учні втрачають інтерес до читання художньої літератури. Тому одним з найскладніших завдань для вчителя є залучення сучасних підлітків до процесу читання та збереження їх ментального здоров’я. Читання літератури вимагає повної уваги. Щоб її вивчати та розуміти, необхідно мати гарну пам’ять, розвинені навички комунікації, вміння вести диспут з опонентом та висловлювати власну думку. Враховуючи недовготривалість дитячої уваги та наслідки негативних факторів, згаданих вище, провести ефективний урок стає все складніше, тому що більшість творів учні вважають нудними, нецікавими та неактуальними. Отже, учителю необхідно, перш за все, оволодіти новими прийомами педагогічної техніки, мати неабиякий творчий потенціал і конструювати свої напрацьовані техніки, для того, щоб відновити інтерес до читання. Впродовж останніх п’яти років безперервно працюючи над удосконаленням вже набутих педагогічних прийомів, стало зрозумілим, що використання візуальних засобів є перевіреним способом привернути й утримати увагу школярів, бо вони надають перевагу тому, що можуть побачити. Використання процесу малювання для вивчення літератури заохочує дітей зосереджувати свою увагу та думати про різні висловлені теми [3]. Розвиваючи творчий потенціал учнів, пізнавальний інтерес та їхню самостійність через роботу з малюнками, виховується любов не тільки до творчості письменників, а й до художньої літератури загалом. Порівнюючи результати успішності, було зроблено висновки, що злиття літератури та малювання дійсно активізує читацький інтерес, формує креативне мислення, художній смак, стимулює аналітичну діяльність учнів при сприйнятті різних видів мистецтв, розвиває когнітивні здібності дитини. Ефективність малювання залежить від мотивації – зацікавлення художньою працею, від отримання дітьми в процесі навчання емоційного задоволення, радості. Спосіб ввести дитину в творчість – це уявити змішання різних видів сприйняття. Уміння насолоджуватися красою дуже важливе для стимулювання і розвитку дитячої творчості, формування різноманітного сенсорного досвіду дітей. Сенсорна культура має велике значення для художньо-естетичного виховання. Уміння розрізняти кольори, відтінки, форми, поєднання форм і кольорів відкриває можливість краще розуміти твори мистецтва і отримувати від цього задоволення [1, с. 7]. При цьому процес творчості являється способом розуміння літературного твору.
Під час вивчення певного літературного твору доцільно буде надати можливість школярам відчути себе колегою письменника – художником-ілюстратором. На уроках літератури діти створюють обкладинки, малюють ілюстрації до улюблених епізодів з твору, портрети не тільки героїв, а й самих авторів твору. Ця ідея неодмінно зацікавить та вмотивує школярів до читання, а також допоможе психологічно відволіктись і розвантажитись від страшних подій сьогодення. Іншим варіантом роботи є переказ сюжету за допомогою не власних малюнків, а добірки ілюстрацій будь-кого з однокласників. Такий тип роботи допоможе навчитись з повагою ставитись до праці інших людей. Опрацьовуючи творчість програмних письменників у такому форматі, учні зможуть глибше зануритися у зміст програмного оповідання та проникнутися долями та відносинами головних героїв. І звичайно, дійсно, запам’ятати сюжет книги, адже під час такої роботи кожен зможе емоційно переживати зміст оповідань та відчути себе колегою самого письменника [2].Стратегія використання малюнків не тільки креативна, але й не потребує підготовки, при цьому базується на дослідженнях. У статті «Для збереження пам’яті малювати краще, ніж писати» в журналі Science Daily описується нещодавнє дослідження, у якому вчений виявив, що малювання перевершує всі інші стратегії запам’ятовування і що переваги малювання для навчання не залежать від художнього таланту [5].
Створення малюнка дає можливість планувати, проводити мозковий штурм і розвивати нові ідеї. Коли дитина малює, вона розповідає історію. Ніщо так не привертає увагу учня, як зображення. Візуальні матеріали – чудові інструменти для впровадження навичок літературного аналізу. Доцільно починати літературний розгляд з малюнків. Використовуючи зображення, є можливість швидко показати учням, як розрізняти узагальнення та аналіз. Потім можна провести їх через етапи визнання того, що ми можемо втрачати, робити спостереження, застосовувати стратегії читання та ставити запитання для глибшого сенсу. Також слід спробувати використовувати зображення з різних джерел [4]. Отже, використання нетрадиційних уроків літератури стимулює пізнавальну активність учнів, удосконалює методику її викладання. Такі уроки особистісно орієнтовані, практично спрямовані, методологічно посилені та креативні. Вони є засобом для розвитку творчих здібностей учнів і активізації пізнавальної діяльності, що сприяє вдосконаленню їхніх дослідницьких навичок і розвиває інтерес до читання художніх творів.
ЛІТЕРАТУРА
